Високі лісові модрини
росли собі безупинно,
назбирали у пучки
голки – довгії листки.
А коричневі шишки
нанизались на гілки,
хоч вони торішні,
на гілках не лишні.
Ростуть швидко голочки,
зеленіють гілочки
і шумлять модрини
від низу до вершини.
Голки довгі і м’які
на коричневім стеблі,
старі шишки учепились
та нові уже з’явились.
Із бордових шишечок
залишки листків-свічок,
на предовгій гілці,
як намисто ніжне.
Рости пишно, модрино,
та тримай зелену спину
під вітрами, затишок твори
і зеленії ліси!
Фотографія із інтернету.
05.2015.