Кожен

Кожен живе в своєму маленькому світі, поклоняється своєму божку, душиться в своїх сірих деньках. Іноді пускає до себе таких же людей. Ненадовго зве на каву, під час якої разом з кофеїном поглинає розповіді про життя. Ніхто не визирає із свого заблюбленого світу, в ньому так комфортно і гарно. Не можна і придумати краще. Щодня, затішений цими думками Кожен іде на роботу/навчання, де Ніхто не помічає його. Свій світ, свої проблеми сталевим занавісом відгородили від інших. Кожен думає про себе, Ніхто не збирається протягнути руку допомоги. Кожен лишається по суті самотнім в компанії, одночасно всім і нічим. Борсається від безпорадності в своєму світі. Задихається від життя. Кожен стає Ніким, Ніхто стає Кожним.