С украинского
Ежа припомнишь, что тебе принес,
И как по комнате он бегал ночью.
Но годы побогаче и попроще,
Как зимний снег, мелькнут наискосок.
Забудь мой голос, имя и слова,
Но согласись: тот август был вершиной.
Всё шло уже к дождю. Стихом томимый
Пришел в ночи и руки целовал...
Случайно кто-то лист найдёт потом,
И в нём вдруг вспыхнет молнией воочью
Моя любовь к той женщине, что ночью
Ежа кормила хлебом с молоком.
***
Згадаєш їжака, що я приніс,
І як вночі він бігав по кімнаті.
А вже роки убогі і багаті,
Як сніг січневий, промайнуть навкіс.
Забудь ім'я, і голос, і слова,
Лише згадай, що серпень був, як вершник.
Заносилось на дощ. Дивак і віршник
Прийшов вночі і руки цілував…
А інший хтось цей аркуш відшука,
І в нім, далекім, блисне, наче спалах,
Моя любов до жінки, що не спала
І хлібом годувала їжака.
1968