- Я - блискавка пронизуюча хмари!
Да Вінчеві два з дерева крила
Знов чоловік над прірвою розправив,
І знов пітьму і смертний жах дола.
І що йому весь світ цей недолугий,
Далекий грім - лиш поклик
в височінь.
Але чому молитву шепчуть губи?
Останній крок лишилося ступить.