1. І підійшли до Нього фарисеї і саддукеї і, спокушаючи Його, просили показати їм знамення з неба
2. А Він відказав їм: "Ввечері ви кажете: Буде гарна погода, бо небо червоне;
3. І – вранці: Сьогодні негода, тому що небо збагряніло. Лицеміри! Розпізнавати вигляд неба ви можете, а знамення часу не здатні?
4. Лукавий і перелюбний рід шукає знамення, і знамення не дасться йому, хіба тільки знамення Йони пророка." І залишив їх, відійшов.
5. І перепливши на другий берег, помітили, що учні Його забули взяти хліба.
6. Ісус сказав їм: "Пильнуйте та остерігайтеся закваски фарисейської і саддукейської."
7. Вони ж розмірковували над цим і говорили: "Ми ж хлібів не взяли."
8. Знаючи це, Ісус сказав їм: "Чого зажурилися поміж собою, маловіри, що хлібів не взяли?
9. Хіба ще не розумієте і не пам’ятаєте про п’ять хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошиків ви зібрали?
10. А також про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви набрали?
11. Як же ви не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: Остерігайтеся закваски фарисейської і саддукейської?"
12. Тоді зрозуміли вони, що Він радив їм остерігатися не хлібної закваски, а вчення фарисейського і саддукейського.
13. А коли прийшов Ісус до околиці Кесарії Филипової, то запитував учнів Своїх: "За кого люди вважають Мене, Сина Людського?"
14. Вони сказали: "Одні за Івана Хрестителя, інші за Іллю, а ще інші – за Єремію чи за одного з пророків."
15. Він каже їм: "А ви, за кого Мене вважаєте?"
16. І Симон Петро, відповів: "Ти – Христос, Син Бога Живого."
17. Тоді Ісус сказав йому: "Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров відкрили тобі це, але Батько Мій Небесний.
18. І Я кажу тобі, ти – Петро*, і на цій скелі Я збудую Церкву Мою, і брами пекла не здолають її.
19. І дам тобі ключі Царства Небесного: і що зв‘яжеш на землі, те буде зв‘язане на небесах, і що розв`яжеш на землі, буде розв`язане на небесах."
20. Тоді Ісус наказав ученикам Своїм, щоб нікому не говорили, що Він є Ісус Христос.
21. З того часу Ісус почав відкривати Своїм ученикам, що Йому належить іти до Єрусалима і багато постраждати від старійшин і первосвящеників і книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути.
22. І відкликав Петро Ісуса і почав перечити Йому, кажучи: "Будь милостивий до Себе, Господе! Нехай не буде цього з Тобою!"
23. Він же, обернувшись, сказав Петрові: "Відійди від Мене, сатано! Ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське."
24. Тоді Ісус сказав ученикам Своїм: "Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, та йде за Мною.
25. Бо хто хоче життя своє зберегти, той утратить його, а хто втратить життя Своє заради Мене, той знайде його.
26. Тому що яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?
27. Бо прийде Син Людський у славі Батька Свого з Ангелами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно зі справами його.
28. Запевняю вас: Є тут з-поміж тих, що стоять тут, такі, що не візнають смерті, доки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм."
* - ім'я, що буквально перекладажться як камінь.