Відгукнися будьласка, ти десь в висоті там літаєш,
Гуляєш, я на самоті сам з собою, тобою
Живу я, поволі згасаю, я знаю,
Вмираю, вмираю.. Без тебе, як треба
Згорю я, лиш не покидай мене, з неба
Прийшла ти дощем, і потреба моя у тобі все зростає,
Минає усе, як той попіл згорає, і грає,
Свій блюз за вікном літній дощ,
Як ніхто розуміє мене він, а я лиш ніхто,
Що ніколи помер та й ніколи не жив,
До тих пір пройшов дощ і тебе я зустрів,
І зігрів своє серце без спросу тобою,
Без бою, любов'ю яку я не знаю,
Стрибаю у прірву, повиту плющем,
Я знаю, ти - Муза, прийшла із дощем тим,
Що сотні поем присвятив лиш тобі,
І з ним ти підеш, не взнаючи куди,
У німу далечінь, як та райдуга в небо,
Не треба прощатись, ти - моя потреба.
Прошу я... Іди... Твій шлях поряд з дощем,
Хоч опалюєш душу ти, наче вогнем,
В кров плющем, буду бігти, здираючи ноги,
Наздогнати не в силах.. Поволі, поволі!
У полі спіткнуся. Захлинуся дощем,
Під кущем бузини..
CT, 03.03.15 4:24 PM, 49.238329,28.488678