Ев. Мф. 12

Буд-Гусаим Константин Михайлович
1. Того часу проходив Ісус у суботу засіяними ланами; а учні Його зголодніли і почали зривати колоски та їсти.
2. Фарисеї побачили це, сказали Йому: "Поглянь, учні Твої роблять те, чого не можна робити в суботу."
3. Та Він сказав їм: "Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли він був голодний, і ті, що були з ним?
4. Як він зайшов до Божого дому і їв хліби покладання, яких не можна було їсти ні йому, ні тим, що були при ньому, а лише священикам?
5. Або, хіба не читали ви в Законі, що в суботи священики у храмі порушують суботу, однак не винні?
6. Я ж кажу вам, що тут Той, Хто більший від храму;
7. Якби ви знали, що означає: Милості хочу, а не жертви, то не осудили б безвинних;
8. Бо Син Людський є Господарем і суботи."

9. І, вирушивши звідти, прийшов Він до їхньої синагоги.
10. Був там чоловік, що мав суху руку. І щоб звинуватити Його, запитали в Ісуса: "Чи можна уздоровлювати в суботу?"
11. А Він сказав їм: "Хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона в суботу впаде до ями, не витягне її?
12. Наскільки ж людина цінніша від вівці! Отож, можна і в суботу чинити добро."
13. Тоді сказав чоловікові тому: "Простягни руку твою." І він простягнув, і стала вона здоровою, як друга.
14. А фарисеї, як вийшли, радилися поміж собою проти Нього, у який же спосіб погубити Його. А Ісус дізнався про це, і пішов звідти.

15. За Ним пішло багато народу, і Він уздоровив їх усіх.
16. І заборонив їм, щоб не робили Його відомим,
17. Нехай справдиться сказане через пророка Ісаю:
18. "Ось, Слуга Мій, що Я Його обрав, улюблений Мій, до Котрого прихилилась душа Моя; покладу Духа Мого на Нього; і звістить народам суд;
19. Не буде сперечатися, не буде кричати, і ніхто не почує на вулицях голос Його;
20. Тростини надламаної не доламає, і льону тліючого не загасить, доки не доведе правосудя до перемоги;
21.  і на ім’я Його будуть надіятися народи."

22. Тоді привели до Нього біснуватого, сліпого й німого; і уздоровив його, і сліпий почав бачити, а німий говорити.
23. І дивувався увесь народ, і казав: "Чи не є це Христос*, Син Давидів?"
24. А фарисеї, коли почули про це, сказали: "Він виганяє демонів не інакше, як силою Вельзевула, князя бісівського."
25. Але Ісус, знаючи помисли їхні, сказав їм: "Усіляке царство, що розділиться саме в собі, розориться; і всіляке місто чи дім, що розділиться сам у собі, не встоїть.
26. І якщо сатана сатану виганяє, то він розділився сам із собою: яким чином устоїть царство його?
27. І якщо Я силою Вельзевула виганяю бісів, то сини ваші чиєю силою виганяють? Тому вони будуть вам суддями.
28. А коли Я Духом Божим виганяю бісів, то прийшло до вас Царство Боже.
29. Або: як може хтось зайти в дім сильного і пограбувати його, якщо раніше не зв‘яже сильного, і тоді лиш пограбує його дім .
30. Хто не зі Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.

31. Тому кажу вам: Усілякий гріх і хула простяться людям, а зневага Духа не проститься.
32. Якщо хтось скаже слово на Сина Людського, то проститься йому; а якщо хтось скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому світі, ні в прийдешньому.

33. Або визнайте дерево добрим і плід його добрим, або визнайте дерево трухлявим і плід його непридатним; бо дерево пізнається по плодам.
34. Роде зміїний! Як можете говорити добре, будучи злими? Від повноти ж серця говорять уста.
35. Добра людина з доброго скарбу добре і виносить; а людина лиха з лихого скарбу лихе виносить.
36. Кажу вам, що за кожне пусте слово, яке люди кажуть, відповідатимуть судного дня.
37. Бо від слів своїх виправдаєшся і від слів своїх засуджений будеш."

38. Тоді деякі з книжників і фарисеїв сказали: "Учителю! Ми хочемо побачити від тебе якесь диво."
39. Але Він сказав їм у відповідь: "Рід лукавий і перелюбний шукає дива; і диво не дається йому, окрім дива Йони пророка;
40. Бо як Йона був у череві кита три дні і три ночі, так і Син Людський буде в серці землі три дні і три ночі.
41. Ніневітяни постануть на суд з родом оцим і засудять його, бо вони покаялися від проповіді Йони; і ось, тут більший від Йони.
42. Цариця південна постане на суд з родом оцим і засудить його; бо вона приходила від рубежів землі послухати мудрість Соломонову; і ось, тут більший від Соломона.

43. Коли нечистий дух вийде з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою, і не знаходить.
44. Тоді каже: "Повернуся до мого дому, звідки я вийшов." І коли прийде, знаходить його незайнятим, заметеним та прибраним;
45. Тоді йде і бере з собою семеро інших духів, ще зліших від нього, і зайдуть, і живуть там; і трапляється, що для чоловіка того останнє є гіршим від попереднього. Так буде також і з цим недобрим родом.

46. Коли Він ще промовляв до народу, матір і брати Його стояли перед домом – намагалися поговорити з Ним.
47. І хтось сказав Йому: "Ось, Матір Твоя і брати Твої стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою."
48. А Він сказав у відповідь тому, що озвався: "Хто Матір Моя, і хто брати Мої?
49. Він показав рукою Своєю на учнів Своїх і сказав: Ось матір Моя і брати Мої;
50. Бо хто буде виконувати волю Батька Мого Небесного, той Мені брат, і сестра, і матір."

* - букв. Мессія, помазаник.