Не поспішай!
Ще досі душу гріє
минулих зустрічей блакитний шум,
ще на світанку серце кличуть мрії,
вони несуть в собі солодкий сум.
Не поспішай!
Ще не скінчився вечір,
злетіли з наших вуст не всі слова.
Твоєю шаллю ніч лягла на плечі,
та обрій палахтіє, як журба...
Не поспішай іти,
судити не гріши,
не зраджуй єдності, що неповторна,
і вітру не давай
згасити ті вогні,
що полум"ям шляхи осяяли неторні
та зорями прикрасили життя.