Вольный перевод
стихотворения
Шона Маклеха «Джентльмени старого мiста»*
http://www.proza.ru/2012/09/18/1645
ДЖЕНТЛЬМЕНЫ СТАРОГО ГОРОДА
Почему я такой джентльмен?
Как Патрик святой, поди-ка,
И солнце зачем глядит так
С безразличным лицом еретИка
На пса городского с печальнейшим взглядом,
Который встречает рассвет Даун-тауна
Нудным философским трактатом?
Ржавые крыши строений истории,
Как переплёты у квакеров книжек,
На саксофоне пиликают вздор
Пятниц чёрных бездомных
Грустных Сократа мелодий.
Фома Аквинский, что ни день, — визитёр.
Приходит ко мне из зеркала
В чёрной сутане теософа.
Угощаю его чашкой кофе я,
Вкус горчит у которого —
Страниц Апокалипсиса жёванных.
Если гудит только лишь
Звоном сознанье твоё,
А парастас направляет притом
В летах кипарис у кладбИщ,
Где греки уснули в тоске...
Они ожидают... Услышь!
С небес изливается молча псалОм
Сквозь отворённые окна и шторы
— Слушай! Как мыши на чердаке —
Шорох.
______________________________________________
*Шон Маклех «Джентльмени старого мiста»
http://www.proza.ru/2012/09/18/1645
Чому я такий джентльмен?
Маже такий самий
Як святий Патрік.
Чому сонце дивиться
Таким байдужим оком єретика
На меланхолійного пса міста,
Який вітає світанок в Даун-тауні
Нудним філософським трактатом?
Іржаві дахи будинків історії
Як палітурки книжок квакерів
Грають на саксофоні
Чорних п’ятниць безхатьків
Невеселі Сократа мелодії.
Тома Аквінський –
Щоденний візитер.
Приходить до мене з дзеркала
У чорній сутані теософії.
Пригощаю його кавою
В гіркому присмаку якої
Пожовані сторінки Апокаліпсису.
Якщо дзвін гуде лише
У твоїй свідомості,
Якщо парастас править
Старий кипарис кладовища,
Де греки сплять і чекають
Слушного часу,
І небо мовчазним псалмом
У твої вікна відчинені –
Слухай!
Миші на горищі –
Шурхіт.