Думки вголос - 1. Президент

Александр Приймак
Думки вголос
1.Президент
          «Президент миру» - гордо називає себе нинішній обранець. Але ж у нас – ВІЙНА! Більшість, і я у тому числі, хотіли б миру, але у нас війна. Треба бути реалістами. І тому нам в першу чергу потрібний успішний Президент для війни!  Але це що ж - тоді буде ДВА Президенти?!.. «Цього нам лише не вистачало».
 Щось треба міняти. Або міняти-ся!.. Негайно!
 Примітка: незайвим буде і приклад з Черчиллем, - його підтримували 84 відсотки населення, і цей показник зберігся практично до кінця війни. Але, до закінчення війни на перший план вийшли економічні проблеми, - він подав у відставку. Отже всьому - свій час, а кожному часу – свій лідер!
 Нинішній же Президент вперто повторює (услід за Меркель і Со), що військовим шляхом миру не досягти. Зовсім не безсумнівно. Особливо враховуючи, що а) «історія людства є історія воєн», б) і особливо, враховуючи можливий негативний аналог розвитку «мирних» подій – шляхом довгого потурання Гітлеру в 1938-1940 рр.
Та і нинішній його послідовник продовжує лише публічно глузувати з мирних санкцій і усе більш розпалювати пожежу війни і поглинати все нові території. Одночасно – всі, об'єктивно мислячі, експерти наполягають, - що без успішної військової складової Перемогу досягти просто неможливо!
Теоретично (а потім і практично -?!) можна, звичайно, продемонструвати і Меркель з Оландом (а можливо і Обамі/США) помилковість їх страусиної стратегії і тактики, - переставши бути щитом між ними і путінськими бандами.  Правда, я не повірю, що українці вже настільки відвернуто «альтруїстичні».
Кращі із справжніх українців платять найвищу ціну – життя – за власну СВОБОДУ і за свободу своєї сім'ї і Батьківщини.  Нинішній «Президент миру» не квапиться розлучитися з Липецькою кондитерською фабрикою ROSHEN. Важко повірити, що так само поводився б успішний «військовий» Президент!
Абсолютно очевидно, що такий Президент зобов'язаний зібрати олігархів і сказати: «Я продав свої активи і направив їх на ВСУ! Роби, як я! Інакше це зробить за вас революційний народ, але вже так, як він сам це розуміє і вміє!..»
До речі, успішне ВІЙСЬКОВЕ протистояння мініатюрної Фінляндії – ще більш потужному СРСР в 1939-1940 рр.повністю протирічить лукавій формулі «пацифістів»! Можна і треба бити не тільки числом, але й вмінням! І українці це неодноразово в історії вже доводили.
Ось і тепер наш «Президент миру», роблячи як би «хорошу міну», не вводить багатократно обіцяного військового стану, а замість цього направляє у ВРУ однойменний законопроект. Але що ж заважало йому це зробити завчасно?
            Адже в України вже немає часу на розгойдування і «наздоганяння». Навпаки, -  успішний Президент зобов'язаний вигравати за рахунок ВИПЕРЕДЖЕННЯ!