Я не знаю куди відлетить душа, коли ти не повернешся з останнього на Землі сну. Ти завше шугав над горами. Тебе дивувало як можна літати отак. Без крил, порушуючи закони аеродинаміки. Ти просто не знав хто ти. А може боявся знати.
Тепер я не знаю де ти. Може краще думати, що ти не повернувся з бойового завдання? В цьому світі, в якому війна ніколи не припиняється, може так і слід вважати?
Але ти є. Я чую співає чарівна флейта. Триває життя.
І Дао, як стрічка на землю лягає...