С некоторых пор я стал сильно мерзнуть. Мерз на улице, во дворе, в комнате, в постели. Предстоящий выход на улицу повергал меня в уныние, подобно предстоящему посещению стоматолога. При плюсовой температуре, тепло одетому, достаточно было соприкосновения кожи лица с холодным воздухом, и ощущение холода моментально распространялось по всему телу.
Помучившись с месяц, я вспомнил совет болгарской целительницы Ванги: «ешьте больше шиповника». Ежедневно утром натощак я стал съедать двадцать ягод, предварительно, чтобы они чуть отмякли, заливал их кипятком. Минут через десять воду сливал, и, отчистив от зерен, съедал все ягоды.
Уже через две недели почувствовал улучшение, а через месяц пришел в норму.
Побочное действие ягод: стал заметно меньше уставать.
Як добре, що вже молодість пройшла…
Ще не готове рвалося по швах –
Та тільки, щоб нове відразу й шити…
Як добре, що вже молодість пройшла,
І що тепер спокійно можно жити.
Та вся пора у пошуках булла
Всього хотілось від землі і неба…
Як добре, що вже молодість пройшла,
І що тепер так мало уже треба.
Душа чеканням тільки і жила,
Лиш почуттями обирались дії…
Як добре, що вже молодість пройшла,
Що мною разум тільки володіє.
В такі усюди кликала душа,
Що навіть часом міг не дорожити…
Як добре, що вже молодість пройшла,
І що тепер нема куда спішити.
Там і тривоги, і кохання шал,
Така в усім непевність і несталість…
Як добре, що вже молодість пройшла,
І як погано, що приходить старість.
Ю. В. Зиньковский