С украинского http://www.stihi.ru/2015/02/12/4906
Как в считалочке ребячьей –
Раз, два…
два с четвертинкой,
два с половинкой,
два с волосинкой,
волосинка обрывается,
три начинается…
и трешь-трешь,
стираешь сухой тряпочкой со школьной доски памяти то белое слово «война» -
поседевшее слово,
а оно снова и снова проступает,
в двери стучит кулаками,
«мама!» - глотает горький воздух ротиком дитя,
Проклятый чад войны…
Вся жизнь подвешена на этой волосинке,
Все сны вокруг неё, тонюсенькой, так и вьются…
Руки опускаются,
ожидание вестей растягивается и изматывает, как в коридоре перед экзаменом –
«Господи, пронеси!»
…А тем временем бабушка несёт
в рученьках потрескавшихся пакетики с семенами –
укроп и петрушку, свёклу и морковь, бархатцы и матиолу…
«Потому как землица не может ждать, - говорит она мне, -
уже пахнет весной…
Потому как засевать поле надо даже во время войны…»
***
Лiчилка про вiйну
Ганна Осадко
Як у дитячій лічилці –
Раз, два…
два з четвертиною,
два з половиною,
два з волосиною,
волосина обривається,
три починається…
і треш-треш,
стираєш сухою ганчіркою зі шкільної дошки пам;яті те біле слово «війна» -
посивіле слово,
а воно знову і знов проступає,
у двері гупає кулаками,
«мамо!» - ковтає гірке повітря ротиком немовляти,
Кляте…
Увесь світ підвішений на отій волосинці,
Усі сни коло неї, тонкої, крутяться…
Руки опускаються,
чекання новин розтягується і важчає, як в коридорі перед іспитом –
«Чи пронесе?»
….а тим часом бабуся несе
У руцях порепаних пакетики із насінням –
Кріп і петрушка, буряк і морква, чорнобривці та матіола…
«бо земелька не може чекати, - каже до мене, -
бо пахне уже весною…
бо засівати ниву треба навіть у час війни…»