59-16

Валентин Лученко
Хтось пише про Добру Звістку.
Хтось промовля її стиха.
А я малюю засніжену вишню.
Аквареллю по рисовому паперу.

Думаю про Дао, про медитацію на Мовчання Будди.
А в буді біля бурдайчика з дровами
спить мій собачка кумедний.
І звати його Топа.

Падає сніг лапатий.
Гілочки гнуться вишні. Чуюся мовби Арджуна.
Не довіряю сповна Крішні.