Коли тополі були секвоями, коли в лопухах можна було сховатися від дощу, я годинами не вилазив з річки. Вода була прозора. Вона пахла гумою моєї першої маски, куширями і рибою.
Там було хороше, під водою. Я мріяв про акваланги. Навіть іноді шукав їх в заростях верболозу. Можуть же шпигуни заховати їх там?
Літо було безкінечним. А життя вічним...