На душі чомусь стає так тепло і легко, коли бачиш її, дивовижну перлину природи, веселку! Нехай на вулиці тількино пройшов дощ, і ти йдеш весь мокрий, тому що не схотів брати з дому парасольку. Та все одно посміхаєшься і радієш немов дитина. Адже таке дивовижне явище побачиш не кожен день! Взагалі, вважається, що побачити веселку – запорука вдачі й щастя. Та зараз ти дивишься на неї зовсім не через прикмети, а лише тому, що не можеш відвести погляд! Затамувавши подих на мить, зупинишься, навіть не помічаєш, що встав у саму калюжу. Ти все дивишься, як небом пропливають хмари, роблячі веселку ще більшою і гарнішою. Чому так цікаво спостерігати за нею? Та тому, що побачивши надзвичайну, особливу красу, розумієш, що насправді варто жити на світі! І якщо вмієш радіти таким речам, то у твоєму житті неодмінно все буде гаразд!
2010 г.