Химерно у складках ховається час. Тасуються карти долі. Долівка устелена сіном, а ліжко рядном.
- Доволі - ти кажеш собі в сотий раз. На волі я був і в неволі. Не бачив різниці ні там ні тут. Над річкою верби ростуть, обабіч соші - тополі. Тут небіясники, там літаки. Тут відьми, а там ділові кобіти.
Як все вмістити в своїй голові? І куди ся подіти?