* * *
Пустелі не минуть тобі
І смерті не будЕ замало.
Щось догоря в долині бід,
Щось зблискує на перевалі.
А ти стежиною бредеш
Над чорним крижаним проваллям,
І відчаю немає меж,
Он вже згоря зоря остання.
Пустеля гідних не мине.
І смерті варте те страждання,
Що нас над скелями веде,
Бо вітер пахне снігом раннім,
Бо обрій зблискує вогнем,
Бо жах стискається в доланні
Зневіри. Волю поверне
Лиш битви пристрасне чекання,
Лиш здійснення холодний щем
Призначення
та долі таїн.