Зустрілись в грудні ми з тобою,
Як вечір містом наступав.
Була негода . Ти з сестрою
До мене вийшла . Привітав.
Пішли гуляти містом поруч
І було нам приємно вдвох.
Ти щебетала все ліворуч,
Я ж щиро слухав ,стишив крок.
Як ті смарагдові зірки
Нам ліхтарі світили шлях.
Твої слова прості, думки
Бриніли щастям у грудях.
Вже час прощатись, треба спати …
Тобі ж до зміни завтра стать,
А ми не можемо з тобою,
Моя веселко раду дать
Про все з тобою говорили…
Нове побачення прийде
І все ж не можу залишити
Одну тебе , одну тебе.
Та щастя це було недовге.
Нажаль здалось мені тоді.
Що ти зі мною щира була.
І я повірив так тобі…
А ти із мене насміхалась,
Слова красиві мовлячи,
Та й пригортати не давала
Нащо ж тоді зустрілись ми?
Життя такого нам ворожить,
Що долі , наче ті мости
Воно зведе до купи разом…
Та й розведе…Під три чорти! 06.89