Шон Маклех - Кровь Брата

Руби Штейн
Вольный перевод
стихотворения
Шона Маклеха «Кровь Брата»*
http://www.proza.ru/2014/03/22/1939

КРОВЬ БРАТА

                «Et dixit Dominus: "Quid fecisti?
                Vox sanguinis fratris tui clamat ad me de terra...»
                (Genesis. 4.10.)**


«Ну, не знаю, где брат мой. Не знаю!
Я не сторож этому пастуху.
У меня первородства право
Есть на всё, так я понимаю:
Урожай, поля и соху.
Всё моё здесь, и мне опорой —
Право силы. Подумаешь, брат...
Разве сторож ему я? Вон просторы...
Сам ушёл он, обычай предав.
Каин я. И, как первенец, — главный!
И, бесспорно, — наследник всему.
Наконец, я — брат ему старший.
Прародитель народов всех тьму.
Ну, а брат, кто обязан ему?»


«Что наделал ты? Не слышишь неужто
Из земли клокотанье кровИ?
Брата кровь, что убил ты, взывает. Опомниться нужно.
Оглянись, неужель не хватает земли?
Посмотри, как просторы безбрежны
От уставших от зноя пустынь
До морей, онемевших от льдин…
Ты же выбрал путь грабежа!
Проклинаю! Теперь! Навсегда!
Чужд всему, а твоя душа
И до Страшного даже Суда
Неприкается никогда.
И блуждать тебе с вечным клеймом,
Прятать взгляд, врать себе и потомкам
На века... Меж камней и зверьём
Понесёшь убогим обломком
Ты не сердце, а камень со злом».

_________________________

Примечания:

** - И сказал Господь: «Что ты сделал? Кровь брата твоего взывает ко мне из земли.» (Книга Бытия, 4.10) (лат.)



*«Кров брата»
Шон Маклех
http://www.proza.ru/2014/03/22/1939

«Et dixit Dominus: "Quid fecisti?
     Vox sanguinis fratris tui clamat ad me de terra...»
                (Genesis. 4.10.)***

«Не знаю я де брат мій. Ну, не знаю!
Не сторож я оцьому пастуху.
Я маю право. І на землю цю
І на врожай, на поле й плуг.
То все моє. Якщо і є у мене друг –
Це право сили. А мій брат…
Хіба ж я сторож? Може десь пішов.
А може просто зрадив мене і мій звичай.
Я Каїн. Головний. Я перший.
Спадкоємець. Первісток.
І просто – я старший брат.
Володар і засновник народів всіх.
Про брата згадка викликає сміх.»

«Що чиниш ти? Невже не чуєш,
Як кров руда волає із землі?
Ти брата вбив -  отямся, схаменись,
Невже тобі землі не досить – озирнись!
І подивись на пустку цю –
Розкинулась безкрайньо
Аж від пустель жарких
До вічних білих холодів німих.
Ти ж вибрав шлях грабунку!
Проклинаю! Тепер одвічно
Будеш ти чужим,
І до Страшного Суду
Із тавром тобі блукати,
Ховати погляд і брехати
Собі, нащадкам, родакам,
Тваринам, і камінню, і вікам.
Тепер іди – неси з собою
Не серце – камінь із душею злою…»

Примітки:
_________________________

***  - І сказав Господь: «Що ти зробив? Кров брата твого взиває до мене з землі…» (Книга Буття. 4.10.) (лат.)