Вольный перевод
стихотворения
Шона Маклеха «Бiлi свiтлофори»*
http://www.proza.ru/2013/02/17/1377
СВЕТОФОР
Смотря на лужи будущей весны,
Я размышлял невольно: я - строитель.
Словами строю, как из кирпичей...
Но что? Храм Истины в сиянии лучей
Иль мавзолей, последнюю обитель,
Как памятник беспутной жизни всей?...
Ведь кроме слов, тяжёлых, как кирпич,
Кладу песок ошибок и помарки...
А смысл фраз так замурован в кладке -
Глубин вселенских проще бы достичь...
Но мысль моя тоннелями сансары
Вдруг вынесла меня в весенний луг,
Где одуванчиков… и шмель жжужит вокруг -
Я будто в сказочной нирване...
Озарено всё факелом стиха,
Каскад дорог, как мозговых извилин...
Шальные авто мчатся без усилий,
Но светофором путь закрыт пока...
А я уже порядком обессилел…
Асфальтом серым речи, плитами бетона...
Метафор нужен переход иль нечто вроде...
Из тупика с названьем Аристотель...
На авеню философа Платона.
________________________________________
* Бiлi свiтлофори
Шон Маклех
http://www.proza.ru/2013/02/17/1377
Дивлячись на калюжі майбутньої весни
Подумав ненароком, що
Я теж каменяр. Мурую з цегли слів
Своє творіння – храм Істини
Чи то свого життя безглуздого
Понурий мавзолей…
Крім слів, цеглинами важкими
Кладу помилки у підмурки.
Крапки моїх фраз шумерських
Зрозумілих хіба що глині
Летять крізь тунелі сансари
До білого світла в кінці.
Десь там нірвана –
Між квітами кульбаби
Та польотом джмеля.
Стою серед весняного міста.
Запаліть мені смолоскипом вірша
Хоч якесь світло на світлофорі!
Хочу перейти цю дорогу метафор
Які летять шаленими автомобілями
Асфальтом моєї сірої речовини
З розбитої вулиці Арістотеля
На вулицю Платона-філософа.
Остальные мои переводы Шона Маклеха можно найти здесь:
http://www.stihi.ru/avtor/rubystein&book=6#6
____________________________________________________________