Тихий присмерк в вікна входить
Хтось там сині коні водить.
Хтось великий і кудлатий
Натягнув на місто мряку.
Тоскно, холодно йому,
Він у хмари завернувсь.
Коні ржуть та рвуться вгору.
Світло блима, колобродить.
Десь дитя неначе плаче.
За дверима дощ жебрачить.
Колисають угорі
Зиму темні вечори.
І ти, хочеш чи не хочеш,
Колискову ту бурмочеш...
Та... Край неба заєць біг,
Розтрусив вухами сніг.