Спів снігурів - мов звук віолончелі.
Торкають серце п'єси прикінцеві
Симфонії осіннього вогню.
Туман лягає, прямо в очі липне.
Сідає сонце і навскісне світло
Низає поле, коней, далину,
Смарагдово-бузкову дивну млу.
Ніч смоляна спускається зарання,
І знов душа стискається в чеканні
Аж поки зорі з неба не проллють
Спасенне світло нам після дощу.