А літери, які були цікавими, як всі дівчатка, і хоробрими, як усі хлопчаки, вирішили піти на прогулянку, та там і загубитися. Вони хотіли, щоб їх знайшла інша дівчинка, яка б із них складала гарні слова.
Літери вискочили з Букваря, стрибнули на підлогу, спустилися з ґаночка в сад і веселою юрбою побігли через луки до найближчого лісу. Там вони почали
весело співати й танцювати під покровом величезного дуба, який привітно шелестів зеленим листям.
Літери дружно взялися за руки й... раптом посварилися. Водити хоровод вирішила літера «Я». Раніше, коли вони розташовувалися по черзі, виходили гарні слова, а тепер остання літера вирішила стати першою.
Їй набридло бути останньою в Букварі, куди її поставили через відсутність скромності, і зараз, узявшись руками в боки, вона кричала на весь ліс:
— Я найголовніша! Я найпотрібніша! Чому на першому місці має стояти літера «А»? Ви тільки послухайте, як Я звучу: «Я-я-я-я», так що давайте ставати
по справедливості.
Інші літери з нею не погоджувались, і тому здійняли такий галас, що не помітили, як за деревами з’явилася зла чаклунка Зіка, яка любила безладдя
більше всього на світі. А що може бути гірше, ніж розставити літери навпаки, щоб із них складалася всяка абракадабра і щоб люди перестали розуміти одне одного.
Зіка прямувала провідати своїх улюблених злих ос, для чого вдягла гарне плаття в жовту смужку й такого ж забарвлення гострий ковпак. На ногах у чаклунки красувалися плетені мокроступи, що дозволяли їй ковзати по болоту й безшумно пересуватисяпо лісу. Почувши галас, вона сховалася за дерево, звідки вистромився лише її гострий цікавий ніс.
— Які дурні, — шепотіла вона, задоволено хихикаючи — заберу-но я їх із собою й створю своє царство, де все буде навпаки. Ото буде втіха! А також провчу цих противних гномів.
Далі буде:http://www.proza.ru/2014/10/20/1049