Василь Кузан. В полнолуние

Анна Дудка
С украинского http://www.proza.ru/2014/10/10/90

С`ела ночью на орех луна
И влюбленных сказками
Чарует.

Сеет осень листьев семена,
До озноба ветер теперь
Дует.

И виденья нижет в бусы снов
Ночь, что притаилась
Под орехом.

Вдохновляют красоту воспеть
Облака, прозрачные,
Как веки.

Так чудесно... Далеко ты, но
В небо засмотрелись мы
С тобою.

Падают мечты в ладони слов,
Разбивая тишину
Надвое.

***

Пiд повнею


Сіла повня на старий горіх
І казки закоханим
Розказує.

Жовтень сіє листя і росу,
Холодом проймаючи
Щоразу.

Візії нанизує на сон
Ніч, що заховалась
Під горіхом.

Надихає хмара на красу,
Обійнявши місяць,
Мов повіки.

Дивно так… Далеко ти, але
В небо задивились ми
Обоє.

Падають плоди у жмені мрій
Тишину розколюють
Надвоє.