Знов тепла осінь.
З вимерзлих полів,
Де мертві трави,
листя буро-чорне -
Вологий вітер.
Пахне, наче морем.
Така коротка
Світлість тихих днів,
Така солодка,
Трепетно-прозора.
Так щастя наше
Згадуємо ми
Просвітлене,
нетривке,
неповторне.