Коли хто лоно засіває -
Щаслива, неповторна мить,
На небі сонячнім літає,
Майбутнє кличе і велить.
Ростком насіння відбулося
І душу в Господа взяло,
З життям матусиним сплелося,
Відтак міцніло і росло.
Коли ж зродилось й закричало
В полоні пОтуг й тяжких мук -
Душевних в світі більше стало
Надійних й терпеливих рук.
Дитинство швидко пролітає
В борні всіх злетів і падінь
Що було добре - пам’ятає,
В непам’ять те, що було злим.
.
Батькам - тривоги і надії
Не доїдять і не досплять,
Малому - відкриття і мрії:
Знаходити і знов шукать.
1.10. 2014р., Київ