Золота середина

 
ЗОЛОТА СЕРЕДИНА

***
   На запитання одного з учнів: «Як запобігти життєвих крайностей?», Старчик відповів віршованою примовкою:

«Сум, наче ніч.
Веселість – щире сяйво.
А середина – мертвина.
О, не гніздися в цих містинах!
Де є політ, лиш там – весна!»
***
РОЗУМНА ВІДСТАНЬ
   
   У стосунках із людьми необхідна розумна відстань. Це як багаття для подорожнього. Віддалене вогнище не може зігріти. Сидіти впритул до вогню - теж недоречно. Справжній дотик – відчувати тепло і не наковтатися диму. То є золота середина. Дія взаємної зручності.
***
   Старчик постійно вчив нас умінню керувати своєю снагою або як він ще говорив «внутрішньою весною». Зрозуміло, мова йде про уміння розподіляти енергію та позбавлятися зайвого напруження. Перед тим, як показати якусь техніку або вправу, він частенько цитував народне прислів’я: «На гору йду, не бичую, а з гори йду, не гальмую» або: «Не пхай, що само котиться», «Не пхай ріку, - вона сама пливе».