Я – Турдал. Так назвав мене батько. Мама називала мене Давен*. Не знаю чи живі вони нині. Ми попали в полон, коли мені було п’ять рочків. Дивом лишився живим. На ринку невільників мені пощастило, тож я опинився тут, в країні гір і спокою. Маю вже дев’ятнадцять літ. Вільний, сильний, гарний, не схожий на інших.
Маю учителя. Він також чужинець. Зайда з Великої Імперії на сході. Він навчив мене говорити, читати і писати мовою, якої тут не знають. У-Лінь каже, що я - нетутешній. Не тому, що привезли мене сюди, як іграшку, дитину з білою шкірою, зеленими очима та рудими кучерями. Ні. Він каже, що я – Син Неба. Так сказав йому Блідий Лис. Але У-Лінь той ще хитрун, тому я йому не вірю.
Ойрати не вміють ні читати, ні писати. Але їм то не вадить. Їх воїни високі і дужі, а жінки гарні, схожі на олениць. Вони пізно старіють і ваблять своєю красою чужинців. Багато наших князівен стали дружинами ханів, султанів і королів. Хотіли б їх і простіші мужі, але на всіх не стачить. Наші списи гострі, сокири наточені та і гори надійно нас захищають.
Я живу в родині воєводи Ирдала. Це він викупив мене та звільнив на першому році моєї появи в новій вітчизні. Ирдал – володар дивовижної сили. Ніхто у нашому війську не зрівняється з ним ні хоробрістю, ні розумом, ні міццю. Він побачив в мені воїна і зробив мене воїном. Каже, що стану непереможним і то дуже скоро.
Я люблю Сінеїль, дочку Киргилима, першого радника нашого Великого Хана. Це кохання заборонене. Вона вродлива і знатна. Її доля стати дружиною або сина Великого Хана або якогось великого цабе за горами і долинами.
Мене всі люблять: жінки і діти, парубки і дівчата, коти і собаки, навіть змії тягнуться до мене, ніби я сонце. Так було з самого початку. Всі радо мені допомагали, хотіли чимось пригостити. У-Лінь каже, що в мені живе маленьке сонце і що моє Дао, це шлях Любові.
Очевидно мені заздрять молоді воїни. Охоронці Великого Хана поглядають на мене сторожко, але до кого вони так не ставляться?
Мене ненавидить лише один чоловік. Ймення йому Учкурюк. Він – Великий Шаман. Дуже впливова людина, як ви розумієте. Чому? Бо, я – найкращий учень мудрого У-Ліня, якого шаман так само люто ненавидить. І ми живі тільки тому, що Великий Хан за сприяння Ирдала, наділив нас охоронними ярликами, як осіб надто цінних для Ханства. У-Лінь пояснив мене природу цієї ненависті. Учрюк – ниций хробак, його сила супротив нашої мізерна, вона живиться традицією та забобонами. Але він, як будь-яка хитра і слабка людина, котру винесли нагору обставини, чує справжню силу, а тому ще дужче боїться і ненавидить.
* Давен - казковий