Ганна Осадко. Богу снятся флоксы

Анна Дудка
С украинского http://www.stihi.ru/2012/07/04/4883

За_ мереть
в пелене этого раскалённого полудня
Впечатанной в асфальт муравьишкой,
Голову безголовую поднести на раскалённый золотой круг,
Что вертится равнодушно –
год за годом и век за веком…

Мужчины убивают – упрямо и методично,
Женщины привычно
готовят обед, отгоняя мух истории.
Дети плачут, когда их не берут на руки,
И хохочут, когда их подкидывают до неба.

Муравьиные тропки наших трасс и шоссе
Ненадёжны, как высохшие русла речек,
Клинопись наших новостей –
Ничто
В сравнении с птицами на белых шумерских таблицах…

Все эти
Лица,
Слова,
Войны,
Влюблённости,
Смерти –
Та трава безымянная
около растоптанных ног
скифской бабы-истукана.

Седой одуванчик времени
Сеет сам себя в засохшую землю,
Повторяя всё век за веком,
А Божьи веки
опущены.
Время золотой фиесты.
Гаджеты выключены.
Богу снятся флоксы.

***

Боговi сняться флокси

За_в_мерти
в полуді цього спекотного полудня
Запечатаною в асфальт мурашкою,
Голову безголову підвести на розпечене золоте коло ,
Що колесує байдуже –
рік за роком і вік за віком…

Чоловіки убивають – вперто і методично,
Жінки звично
готують обід, відганяючи мух історії.
Діти плачуть, як їх не беруть на руки,
І регочуть, коли підкидають в небо.

Мурашині стежки наших трас і шосе
Непевні, як висохлі русла річок,
Клинопис наших новин –
То ніщота
Порівняно із птахами на білих шумерських таблицях…

Всі ці
Лиця,
Слова,
Війни,
Любові,
Смерті –
То трава безіменна
біля сходжених ніг
скіфської баби.

Сива кульбаба часу
Сіє сама себе у засохлу землю,
Повторює вік на віком,
А Божі повіки
опущені.
Час золотої фієсти.
Гаджети вимкнуті.
Богові сняться флокси.