Вечір тихо стелиться під ноги.
Тремке світло догоряння днів.
Серцю не залишиться нічого
Після криків в небі журавлів.
Як курличуть ! Вище, вище вгору
Зграя підіймається, квилить.
Наостанок - Чи вернутись знову?
- Рідний простір у собі лишить.
Все лишаєм і летим до Бога
Променями теплими навскіс,
Зорями усіяна дорога,
Затихає, даленіє світ...
Всім птахам - повернення додому.
Стишити як серце, що болить ?