Йде дощ, і ми ніби чужі,
Може, вже набридли комусь ці дощі,
Але я кохаю, кохаю тебе,
І не зрозуміло чи колись це мине..
Я кохаю тебе щодня,
Кохаю тебе до світанку,
Я пам'ятаю, як ти будив мене щоранку,
І від щастя того, "світилася" я.
Я не пам'ятаю, що сталося того дня,
Одна мить - а я не твоя.
Брехня? Образа? Слова сказані не до пуття?
Ти пішов, і не сказав ні слова.
Життя переділила велика смужка-
Все що було "до" та "після тебе",
Мене охопив згорток великого смутку,
Я хочу з тобою, без тебе - не треба.
Ти- це велика хвороба,
Якої не можу позбутись,
Чужа не потрібна мені допомога,
Тебе не повернути. .