Загорни туман у хвилі,
Легкістю зманівший ранок.
Синню дмухавши в вітрила,
Розтерти скло у сірих склянках.
Міста в дорозі, міста на місці,
У місті невідомих хвиль.
На місці, де зоря іскриться
Мені на сотні тисяч миль.
Омліти, дивлячись в ті очі,
Що небо сховали в секунді гірлянд,
Що тихо стрічають тебе серед ночі,
Шукаючи дива в колючках троянд.
Закінчились білі безсилії штилі,
Їх вбив промінням перший ранок,
Що загорнув туман у хвилі,
Легкістю зманів світанок.