Привіт. Розкажи як там море, хвилі плескаються на узбережжі?
Хтось, може, топить у ньому горе? Хтось, може, малює межі?
Я не спатиму вночі, стану вітром, я топтатиму зоряний сніг,
Я вдихатиму твоє повітря і ловитиму втомлений сміх.
Продовжуй у собі розчиняти, зупинись, коли сонце в зеніті.
Навчи мене світ обіймати, благаю, навчи любити.
За тобою потяг і порожній вокзал, що розділятиме навпіл світ.
Я заходжу у світлий зал.
Я не можу без тебе.
Привіт.