Стернею серпня музика тече,
Стіною слова постає молитва.
Все меншає прив’язаність речей
До пам’яті. Уже не ріже бритва
Ні вен, ні волосків, а ні ниток,
Що крила пришивають до домівки.
Земля минає ще один виток
Довкола серця. Паморозь кінцівки
Життю лоскоче нерви і роса
Так щедро розсипається по полю.
Здається, я про це уже писав,
Дивився в око чорному пістолю…
Та крізь театру дощову завісу
Ти виходила Мавкою із лісу…
10.08.14
Переклад Анни Дудки (
http://www.proza.ru/avtor/sireng):
Курится август по стерне свечей,
Стеною слова ладится молитва.
Всё больше тает связанность речей -
Нет памяти. Уже не режет бритва
Ни вен, ни волосков, ни нитки шёлк,
Что крылья пришивает прямо к гробу.
Земля пройдёт ещё один виток
Орбитой сердца. Напоследок чтобы
Пощекотать мне нервы и роса
Так щедро заалмазится по полю.
Наверно, я об этом уж писал,
Да глянул в око чёрному пистолю…
Но сквозь дождя кулисную завесу
Ты выходила Нимфою из леса…