Вольный перевод стихотворения Совсем не важно
[Птица Гала]
То ли розы опадают,
То ли дни мои…
Лунный опус наиграю,
Слёзы утолит.
Протяну в молитве руки
К тучам-облакам...
Жить устанет боль разлуки,
А пока… Пока…
Я буду пить нектар, настоянный на росах,
Не перестану верить, мне любить не поздно.
Ворота настежь распахну, гнедой уважит…
Куда меня умчит сквозь тернии...
Совсем не важно.
То ли ветер тронул струны,
То ли плач внутри.
Смех мечты, осталась юной,
Не одна, их три.
Ненасытные виденья,
Вдребезги стакан...
Луч себя в окошко вденет,
А пока… Пока…
Я буду пить нектар, настоянный на росах,
Не перестану верить, мне любить не поздно.
Ворота настежь распахну, гнедой уважит…
Куда меня умчит сквозь тернии...
Совсем не важно.
То ли было, то ли будет,
То ли всё прошло.
Пусто у судьбы на блюде…
Может, хорошо?
Делит счастье на мгновенья
Бережно строка.
Промелькну неслышно тенью,
А пока… Пока…
Я буду пить нектар, настоянный на росах,
Не перестану верить, мне любить не поздно.
Ворота настежь распахну, гнедой уважит…
Куда меня умчит сквозь тернии…
Совсем не важно.
Забаганки - міражами
Чи то сивий птах у вирій
Чи мої літа…
Сяйво у пшениці зрілій.
Навкруги сльота.
Пісня мов слова молитви
Лине в небеса.
Десь розлук немає й битви
Там краса... Краса…
Я питиму настояний на росах
Нектар кохання, вірю, що не пізно.
Гулятиму у зливу. Це так просто.
Хоча лунає грім доволі грізно.
Чи то розважався вітер,
Чи струмок дзвінкий.
Мрії юні, наче квіти.
Їх теплом зігрій.
Забаганки - міражами…
Рясно як роса.
В мріях щастя поряд з нами.
Там краса. .. Краса…
Я питиму настояний на росах
Нектар кохання, вірю, що не пізно.
Гулятиму у зливу. Це так просто.
Хоча лунає грім доволі грізно.
Чи то щось було, чи буде,
Чи майнуло вже.
Хто згадає, хто забуде.
Доля ? Та невже?
Щастя миті - у намисто…
Грається роса:
В височинь злітає миттю…
Там краса. Краса
Я питиму настояний на росах
Нектар кохання, вірю, що не пізно.
Гулятиму у зливу. Це так просто.
Хоч і лунає грім доволі грізно.