Ти до ранку не вилазиш з підручників,
Ти читала Едгара По мовою оригіналу.
А я знову десь в кафешці сиджу із друзями,
Вертаюсь пізно, але ти ще не лягала.
Ти знайшла сенс життя, свою моду й культуру,
А я навіть не знаю, куди піду завтра.
Мені не зрозуміти твоєї тонкої натури,
А ти читаєш вірші Жадана і чекаєш ранку.
Від нашого кохання небо хмарами затягується.
В нас стільки різного, що наша любов неначе марево.
І хто сказав, що протилежності притягуються?
Це скоріше вийняток, аніж стійке правило.