Просто помий вікна. Саме зараз, коли спека. Не напровесні, коли попереду вічність тепла, цвіту, кохання. Не восени, коли ще тепло, але попереду марудний листопад і безпросвітний грудень фіно-угорської депресії.
Саме зараз помий вікна літеплом. Не забудь полити його собі на маківку. Хай стікає воно з чола і потилиці, хай струменить по хребту і вилицях. Мий вікна, як ніби ти миєш душу. Пурушу, Атмана, Аніму, Анімуса і виганяєш з них бісів: дрібних і великих (хто знає скільки їх там назбиралося?)
Саме зараз купай себе літом. Зігріте серце - м'яке. Виймай з нього шип'яхи. Боліти не буде. Бо літо.