С украинского http://www.proza.ru/2014/07/30/1224
«Я вглядывался в дали,
Где прятался ирландский
Нудный берег…»
(Шеймус Хини)
В детстве мы играли в прятки.
Мы – дети старого Дублина.
Мы прятались от самих себя
В закоулках прошлого,
Потом выросли и прятали Дублин
В уголках своего призрачного Я.
Мы играли в жизнь –
Не зная, какая она на самом деле.
Мы думали, что игра это игра –
А оно так и есть. Подросли и узнали:
Жизнь – это лишь пустая игра.
Но тогда – в дни радостные
Игра наполнялась смыслом.
Потому что была непосредственной.
Теперь же спрятаться некуда –
Ведь мы на острове:
Разве только спрячемся вместе с ним –
От глаз завидущих.
Но ведь тот бородатый –
Не Бернард Шоу, нет –
Тот старше, серьёзнее
(Хотя он тоже шутник,
А может, он тоже ирландец?
Ведь кто же такой мир
Придурковатый и безумный
Мог придумать ещё?).
А пока что мы – дети:
Играем себе и не догадываемся,
Что жизнь печальнее на самом деле,
И в ней так много серости…
***
Дiти Дублiна. Гра
«Я дивився в ту далину,
Де ховався ірландський
Нудний берег…»
(Шеймас Гіні)
В дитинстві ми бавились в хованки.
Ми – діти старого Дубліна.
Ми ховались від самих себе
У закоулках минулого
Потім виросли і ховали Дублін
У закутках свого химерного Я.
Ми бавились у буття –
Не знаючи, що воно насправді.
Ми думали, що гра це гра –
А воно насправді. Підросли і виявили:
Життя – це лише пуста гра.
А тоді ж – у дні радісні
Гра була змістовною.
Бо сповнена безпосередністю.
Нині ж ховатись нікуди –
Бо ми на острові:
Хіба сховаємось разом з ним –
Від очей заздрісних.
Але ж той бородатий –
Не Бернард Шоу, ні –
Отой, старіший, серйозніший
(Хоча він теж жартівник,
А може він теж ірландець?
Бо хто ж такий світ придумати
Пришелепкуватий та безглуздий
Міг ще?)
А поки що ми – діти:
Бавимось собі і не здогадуємось,
Що життя сумне то насправді
І забагато в ньому сірості…
© Copyright: Шон Маклех, 2014
Свидетельство о публикации №214073001224