СЫНку почэшИ пид спЫнку пОтим трОхы нЫжче до НЭи б

Владимир Крыленко
     <<СОнцэ нызЭнько, вЭчир блызЭнько
     (А в таку пору йибатысь гарнЭнько -
     Вжэ нэ так жаркэнько, та ще й тэплэнько!)
     Иду до тэбэ, спишу до тэбэ>>,
    Ты ж, моя гарнэнька, алэ хитрэнька,
    Ты ж - нэ мое сэрдэнько!
    Прыйду до тэбэ, тэбэ нэ застану -
    Лыш одну бабусю твою старэньку.

    Твоя бабуся дужэ старэнька,
    Дужэ вжэ старэнька - пьятдэсят пьять рокив,
   Пишла вжэ на спОкий - на пэнсии спОкий
   Та на пэнис-спОкий, на йебэли спОкий,..
    Бабуся старэнька, алэ ще крипэнька,
    Алэ ще  гарнэнька, алэ ще ладнэнька,
    Гуляты радэнька. йибатыясь ладнэнька.

    Я йийи прывитАю, гостынчык йий дАю,
    Обийму тиснэнько, поцилую в гудкы йийи мьякэньки,    Двэри закрыю, та мы й полягаем.
    Почэшу йий спынку, потим трохы ныжчэ,
    Розитру йий жывотык, потим трохы ныжчэ,
    Розитру йий ляжкы йийи гладэньки,
    Потим, потим трохы выщэ...

    Ляжэм мы на лижко, на лижко мьякэнькэ,
    Ляжэм мы обыдва, обыдва голэньки,
    Я погладю йий жывотык, потим трохы ныжчэ,
    Погладю йий ляжкы йийи гладэньки, потим трохы выщэ...
    А вона вид цього, як кишка муркочэ,
    Як лозынка гнэться, як вужака вьеться,
    Мэнэ обиймае, всього цилувае,
    До мэнэ вся жмэться, а з нэйи вжэ сик ллеться...
    Та куды ж тут тий дивци о симнадцять рокив,
    Що лэжыть, мов колода посэрэду двору,
    А нэ в мьякий постэльци,
    Та з молодым хлопцэм на мьякий пэрынци...

    Згорну я разом, погладю йийи нижкы билэньки,
    Йийи нижкы гладэньки,
    Визьму в рукы суйчик свий иалэнький -
    Вин ищэ мьякэнький - вин щэ нэ пиднявся,
    Я його подрочу хвылынку-дрУгую,
    А потим ляжу звэрху на бабульку мьякую,
    Суйочком потруся помиж ляжкы йийи гладэньки:
    "- Суйчик, мий суйчик иьякэнький,
    Стань хоч трохы твэрдэнький,
    Та й залазь в писдэньку в писдэньку старэньку!
    А ця писдэнька, нэмов молодэнька,
    Та й груды гарнэньки, та щэ й крипэньки.
    Та щэ й тугэньки. як и сама бабка моя мэнька!
    А йийи сосочкы яки твэрдэньки,
    Стырчать гарнэнько - так йибатысь хочэ!"

    Суйчик нэ одразу, а всэ ж такы трохы "встанэ".
    А "ввийты нэ можэ - занадто тугэнька,
    Та дужэ вузэнька ця старА писдэнька."
    Я й слыною иазав суйчику голивку
    Й пальцямы штовхав - лэдвэ заштовхав я -
    Бо ж нэ хочэ мий суйчик лизты
    У стару писдэньку -
    Давай йому пипу тилькы молодэньку!
               
    А тоди вжэ вин увийдэ до нэйи у пипу,
    Та й почнэться "скачка", та цэ нэ надовго -
    Лыш тиркнэться пипы - майж видразу й ссЫкнэ до нэйи
    Вин свое "насиння",
    А пипа й радЭнька - аж крычить старэнька...

    А можэ ще и краще, аниж з молодою,
    Бо старА ще й хотила, та й нэ боялась "забэрэмэниты",
    Як ти малии "диты"...
    Вона нэ боялась вагитною статы,
    Так що я змиг йий оргазм дистаты
    Навить з моим малэнькым та з моим мьякэнькым
    Микро-пэнс-суйчиком моим дрибнэнькым,
    Та ще й аж разив по тры за одын сэансик,
    По тры сэансы за добу, а инколы й чотыри...

    Тепер всэ будэ гарно, та й нэ буду марно
    Час свий гАяты на йийи онучку -
    Таку сэрдючку та ще й пэрдючку
    (Нэмов ТАЯ Вирка, яку зовуть Вирка-пэрдючка!),
   Такою прывэрэдой, який усэ малэ -
   И суйчик мий, и мало я ным выробляю
   И усэ йий мало - й моих гостынкив,
   Мойих грошеняток, та й моеи "тыквы"...
   А буду я йибтыся з йийи бабулэю -
   Такою гарною, такою ввичлывою,
   Такой ласлывою, нэмов котятко-кошенятко,
   Або цуценятко, що йибатысь хоче
   Й голив нэ морочэ а ни мэни, а ни соби,
   А ни иншым людям...
   Нэхай так и будэ - на викы викив,
   Алэ нэ "Аминь!", а бильше "йибинь" у викы викив!
     Владимир Крыленко  18 января 2011