Просто екватор літа. Пахне іванів_чай. Сохнуть волошки в житі. Флокси цвітуть і відходять вишні. Хочеться просто жити поки живеться. Рай. Вишній чи як там?
Але Його нема на небі. Він то така штука, що лиш в душі живе. Як той карась чи щука в річці або ставу - риба, а на пательні - страва.
Справа не в тім бути або не бути. Ми вже були і є. Треба лиш пута розплутать і зберегти своє місце там у Космічнім Серці, яке насправді тут, на Землі...