НЕЗАЛЕЖНІ УКРАЇНСЬКІ ДІЯЧІ КУЛЬТУРИ В ЕМІГРАЦІЇ
ШАТУН ПЕТРО ІВАНОВИЧ (ПСЕВДОНІМ ГОЛУБЕНКО) (1907 - 1987)
Найбільш таємничі обставини еміграції на Захід пов’язані з постаттю Петра Голубенка.
Справжнє прізвище Петра Івановича - Шатун. Народився у Дергачах, предки були козака¬ми. З дитинства тяжів до знань, книжок, культури, захоплювався фотографією, грав на скрипці. Навчаючись в учбових закладах, робив перші літературні кроки.
Після закінчення педагогічно¬го учбового закладу у Харкові Петро Шагун певний час пра¬цював викладачем у 41-й заліз¬ничній школі в Дергачах. С/гав аспірантом кафедри української мови у ХІНО і вже на початку війни захистив дисертацію на тему «Естетика Шевченка. Літе¬ратурно-естетичні погляди поета».
В 1941 році П. Шатун мобілі¬зований до армії, але в перші ж дні війни потрапив у полон. Якимось чином йому вдалося •звільнитись, і він повернувся на Харківщину, в рідні Дергачі.
Працював шкільним інспек¬тором Дергачівського району. Спілкуючись з учителями, на¬голошував на пріоритеті наці¬ональних цінностей України. На його щастя, гестапо не дові¬далось про таке «вільнодумство».
У лютому 1943 року радянсь¬ка армія тимчасово повернулась до Харкова, Голубенкові поста¬вили в провину «співробітницт¬во» з німцями і засудили до страти. Але серед партійців знайшлись впливові знайомі Ша¬туна, які довели його невин¬ність і врятували письменнику життя. Вирок було замінено на штрафбат, а це давало якісь надії на життя. І тут таємниця. Скоріше за все, ПІатун утік з батальйону, перегнув лінію фрон¬ту і опинився в Німеччині.
У повоєнні роки Петро Іва¬нович поринув у літературне життя, писав під псевдонімом Голубенко, вийшла друком низка його статей під рубрикою «Віс¬ті з України». У місті Зальц¬бурзі був редактором тижневої газети «Промінь», друкувався в журналах «Орлик», «Шлях мо¬лоді», «Розбудова держави».
Уникнувши примусової депор¬тації, з 1949 року проживав у США. Як і раніше, активно займався літературними справа¬ми, став одним з найвідоміших українських журналістів. Чис¬ленні статті друкувались у жур¬налах «Смолоскип», «Сучас ність», «Нові дні», газетах «Сво¬бода», «Українські вісті», «Но¬вий шлях», «Український Про- метей», «Українське слово».
Петро Голубенко багато пи¬сав про літературний процес 20- 30-х років в Україні, про україні¬зацію, про добу «розстріляного відродження». Привертають увагу такі його праці, як «Ідеологія і світогляд хвильовізму», «Мико¬ла Хвильовий і сучасність», «Шевченко і Хвильовий». При¬святив кілька статей і сучасним йому темам: «Український наці¬оналізм в УРСР», «Український націоналізм і «донцовщина», «Росіяни в боротьбі з комуніз¬мом» та інші.
Всі роботи Петра Голубенка позбавлені ознак безоглядного плюндрування радянської сис¬теми, бо він розумів, що цього не можна робити в той час, коли СРСР був на хвилі високого міжнародного авторитету, кра- їною-псреможницєю фашистсь¬кого режиму. Проте він ніколи не приховував ідеї здобуття не¬залежності України, вірив у її здійснення.
Головним твором П. Голу¬бенка, який він писав багато ро¬ків, стала книга «Україна і Росія в світлі культурних взаємин» [Літ. 28]. В «Слові від автора» Голубенко зазначив, що писав цю книгу з думкою про допомо¬гу українському народові, з ме¬тою дати українським патріотам теоретичну зброю і моральну підтримку в боротьбі за держав ну самостійність і вільний роз¬виток української культури. В цій книзі П. Голубенко виступає також як гоголсзнавець (чима¬ло сторінок присвячено Миколі Гоголю). Пегро Іванович висло¬вив ряд ориг інальних думок та припущень, які дали змогу по- іншому подивитись на творчість видатного письменника. Неда¬ремно визнаний гоголсзнавець В. Я. Звинягківський не раз по¬силається на цей твір у своїх роботах, зокрема у монографії «Николай Гоголь. Тайны нацио¬нальной души» (1994 рік). У 1993 році книгу Петра Голубенка надруковано у видавництві «Дніпро». Книга дійшла і до Дергачів, малої батьківщини письменника, її примірник зна¬ходиться у районній бібліотеці. Один з розділів цієї книги на¬друкував журнал «Березіль» в 1994 році (№ 1-2): «Русифікація України і український культур¬ний процес у XIX ст.». Перед¬мову до статті «Петро Шатун - видатний діяч діаспори» написав Ю. Ранюк [Літ. 73]. Ця робота стала «лебединою піснею» авто¬ра. В ніч на 6 жовтня 1987 року П. Шатун-Голубенко помер у Флориді.
ЛІТЕРАТУРА
Ранюк Ю. Наш земляк Петро Шатун // Вісті Дергачівщини. - 1992. - 4 квіт.
Ранюк Ю. Петро Шатун - видатний діяч діаспори // 1>ерезіль. - 1994. - Ч. 1-2.