Шон Маклех. Парус посвященных

Анна Дудка
С украинского http://www.proza.ru/2014/07/09/169

«Пламенем горю средь вас, храмовики,
Будем пророчествовать вместе, как велел магистр…»
(Гийом Аполлинер)

Я тоже пламени яз`ыки
Как парус полный раздувал
Над кораблем души великой
(С тобой, магистр!), изнемогал
От жажды тоже. Я алкал,
Как странники, в земле из камня,
Среди песка, что с рук бежал
(Как время зыбкое). Я тоже
Был средь монахов, что не крест,
А рукоять меча лобзали,
Внимая шуму волн Киприды,
Отрекшись счастья бытия,
За горизонтом след ища
От корабля на водной глади.
Я тоже жил как Безансон –
Урывками воспоминаний,
Раздробленных под звон щитов
Скитальцев-воинов.
В Париже на площади я, как они,
Проклятья слал свои сквозь дым
Сребролюбивым королям,
С потоком жарким поднимаясь
В поднебесье Ничто.
Я тоже пламень-парус
Выравнивал по тем –
Их конопляным, рваных ветром,
Что нес отмеченных
К Земле Святой.
Но, растворившись в небе,
Став горсткой пепла,
Мозольными руками поднял,
Как каменщики вольные,
Тяжелый серый камень,
Чтобы он поднял меня выше
Готической церковной башни…

***

Вiтрило храмовикiв

        «Полум’ярем горю між вас храмовики
         Пророкуватимем разом як хоч магістре…»
                (Гійом Аполлінер)

Я теж язики полум’я
Здіймав як вітрила
Над кораблем своєї душі
(З тобою, старий магістре!)
Я теж знемагав від спраги
В камінній землі прочан,
Серед піску, що тікає з рук
(Як час). Я теж
Був серед монахів, що замість хреста
Прикладали до вуст руків’я меча
І слухали шум хвиль Кіприди
Зрікаючись радощів буденності,
Шукаючі обрій і слід корабля на воді.
Я теж снив Безансоном –
Уривками спогадів, перерваних
Дзвоном щитів залізних блукальців.
І на площі в Парижі
Посилав крізь дим прокляття
Сребролюбим матійоносцям
І здіймався з гарячим повітрям
У височінь Ніщо.
Я теж вогняне вітрило
Порівнював з тим –
Конопляним, шматованим вітром,
Що несло нас – позначених знаками
До Землі Святої.
Але розчинившись в небі,
Ставши жменею попелу
Збирав потім мозолястими руками
З вільними каменярами
Важкі сірі брили
Для злету у височінь
Ґотичної вежі…

© Copyright: Шон Маклех, 2014
Свидетельство о публикации №214070900169