Наивные люди

Алёна Маляренко
Наивных людей разыграли как карту.
Сказали: вы бейтесь, вас будем спасать.
Забейте на флаги, забудьте про партии.
Вам угрожают. Пора бы восстать.
И вот контрабандой – еда и ружьишко,
И светлых надежд ни на что узелок.
И вера – что ты защищаешь детишек
От злобных бандер, что идут на восток.
И, чтобы война не прошлась над Донбассом,
Наивные люди пошли на войну.
А что в результате? Ну, пепел Класса.
И горе. И боль. И «куда бы вальнуть?»
На них наступают наивные люди.
Ничто не забыто. И что теперь будет?

Наївних людей розіграли як карту.
Сказали: боріться, тирана валіть.
А потім женіть усю нечисть москальську.
І навіть вказали: он звідтам женіть.
І от масспожертва - озброєння гвардій,
І гуманітарка – зі світу по нитці.
І кривди усі, неудачі, образи
згуртовані там, де і треба помститися.
Й щоби державу агресорів чобіт
Ніде не топтав і війну не почав нам,
Ми завели собі моду і хобі:
Своїх убивати, самим воювати.
Ми – легші, й не втонем в крові і багні
Бий свій свого куме. Наївність – не гріх.
Ні?