Соловей Оксана Дмитрівна (1919-2004)
Оксана Соловей - донька Дмитра Федоровича Солов’я. Народилась 21 липня 1919 року в Полтаві. Виховувалась бать¬ками в атмосфері пошанування української культури. В 1936 ро¬ці вступила до Харківського державного університету, який закінчила в 1941 році.
З наближенням німецьких військ евакуюватись з Харкова не схотіла. Коли зорганізувалось товариство «Просвіта», разом з представниками української інтелігенції прийняла активну участь у його діяльності, працю¬вала секретаркою.
У воєнний час, з вкрай обме¬женими можливостями прояви¬ти себе, та ще й в умовах матері¬альної скрути, молода випуск¬ниця університету займається справами «Просвіти», бере участь у складанні його про¬грам, як і раніше, багато читає. Коло її читацьких зацікавлень - світова література (проза та по¬езія). Родина Оксани мала непо¬гану домашню бібліотеку, яку потім, на превеликий жаль, до¬велось залишити
Коли загроза повернення Чер¬воної Армії стала реальністю, Оксана з батьками емігрувала на Захід, а потім переїхала до США. На новому місці вона з ентузіазмом віддалась творчій діяльності. Стала членом Акаде¬мії наук і мистецтв США, зай¬малась журналістикою і пере¬кладацькою діяльністю.
О. Д. Соловей - автор книги «Великий голод в Україні 1932 - 1933» [Літ. 99], а також багатьох статей і нарисів на літературні й мистецькі теми.
Оксана Дмитрівна відома як перекладачка великої кількості творів світової художньої літера¬тури українською мовою, зок¬рема Д. Стейнбека, А. Камю та іншими. Окремим виданням ви¬йшов її переклад «Пісні Гайва- ти» Лонгхвело. За рівнем май¬стерності ця робота не посту¬пається бунінському перекладу російською мовою. Зробила пе¬реклад твору російського табір¬ного письменника В. Шаламова «Колимський слід» і О. Солже- ніцина «У колі першому».
О. Д. Соловей залишила уні¬кальні спогади «У Просвіті і нав¬коло» [Літ. 101], що надруковані разом зі статтею Л. Дражевської у збірці «Доповіді і повідомлен¬ня» Української Вільної академії наук у США (УВАН). Передмо¬ву до цього видання написав Ю. Шевельов, який відзначив, що спогади насичені цікавими подробицями і добре відтворю¬ють життя інтелігенції Харкова в той час. Зараз ця робота є майже єдиним джерелом на тему діяльності «Просвіти».
О. Д. Соловей у 1983 році на¬писала та передала Харківсько¬му літературному музею цікаві спогади про Харківський уні¬верситет, в якому навчалась пе¬ред війною.
У вересні 1992 року Оксана Соловей разом з Л.Дражевсь- кою приїздила до Харкова - міс¬та своєї юності. Вона відвідала пам’ятні їй місця: будинок на вул. Дарвіна, де розміщувалась «Просвіта», Національний уні- верситег, побувала в новостворе- ному Літературному музеї Хар¬кова. Зворушливою була її зу- сіріч зі своєю подругою - Інною Митрофанівною Христенко. На чссть Оксани Соловей було влаш¬товано урочистий прийом у Хар¬ківській організації Спілки пись¬менників України.
Коли автор вже закінчував писати цю книгу, з-за кордону надійшла сумна звістка - 21 бе¬резня 2004 року Оксана Дмитрів¬на Соловей померла.
Соловей О Д. // Енциклопедія українознавства. - Т. 8. - Л., 2000. - С 2945.
Соловей О. Д У Просвіті і навколо // Доповіді і повідомлення - Нью-Йорк: УВАН у СІ1ІА, 1985. - Ч 2: Харків у роки німецької окупації 1941 - 1943: Спогади.