Наче

Василь Кузан

День, наче кінь,
Злизує кубик цукру
З долоні моєї надії.

Душа, наче шматок м’яса,
Захований ковбоєм
Під сідло
На вечерю.

Літо, наче хмаринка,
Пролітає над головою,
Тримаючи у руці
Лассо дощу.

Цокання підков,
Наче годинник,
Стишує ходу
Під вечір…

04.07.14


Переклад Анни Дудки (http://www.proza.ru/avtor/sireng):

День губами, точно конь,
Снимает кубик рафинада
С ладони моей надежды.

Душа разорванная, как кусок мяса,
Спрятанный ковбоем
Под седло
На ужин.

Лето нежное, точно облачко,
Пролетает над головой,
Держа в руке
Лассо дождя.

Цоканье удаляющихся подков,
Как будильник,
Замедляющий ход
Под вечер…