Всю весну прокричали журавлі,
Аж небо трепетало над рівнинами...
У тих полях, де хлопці полягли,
Черкають зорі, сипляться слізьми...
Над Україною...
Їх світлі душі ще не відійшли,
З простреленими крилами за спинами,
Вони летять у мареві боїв,
Поперед наших воїнів-синів,
Над Україною.
У райдугах, у сльозах матерів,
У лементі дитячому невпинному,
Вони приходять в світанкові сни
І заклинають волю зберегти
Над Україною!
Щоб літечку у осінь перейти,
А журавлям у вирії полинути,
Ми мусимо здолать, перемогти
І відпустити ангелів святих
Над Україною...