Море у жменi

Аннабель Солт
Затримай секунду повітря в легенях -
Проникне духмяність вітрів.
Замерзлії очі в голодних кишенях
Самі у степу кораблів. 
Закриючи очі пелюстками хвиль,
Проникнуть в пекельні мембрани.
Забути й втікти від усіх божевіль,
До бинтів прикладаючи рани.
Впасти зі скелі у вир бунтарів
І зірок на прозорому небі,
у хвилі гарячій мільярд кольорів,
і у море, стікаюче в жменю.