С украинского http://www.proza.ru/2014/06/07/2036
Как вечер пахнет липами… Лучистый – точно мёд.
Стекает нежность пальцами, и лень на веки льёт.
Тепло пушистым веером щекочет как в раю,
И ты врастаешь негою в действительность мою.
От аромата дивного растёт и мыслей рой.
И липа пахнет вечером. Напиток слов – хмельной.
На золотистом бархате из розы лепестков
Готовит лето ложе нам и анфилады снов.
Средь коридоров космоса тебя я смог найти:
Там наши взгляды встретились, переплелись пути.
Вдыхает память запахи и ощущаю: ты
Соцветьям липы ласковым в объятия летишь.
***
Липовий мед
Цей вечір пахне липою… Проміння – наче мед.
Стікає ніжність пальцями, проймає лінь мене.
Тепло пухнастим віялом лоскоче ніздрі мрій
І ти вростаєш пошепки у дійсності моїй.
У шлейфі ароматному брунькуються думки.
Ця липа пахне вечором. Напій зі слів – п’янкий.
У оксамиті жовтому пелюстками троянд
Готує літо постіль нам у сховку анфілад.
У коридорах космосу, у всесвіті чуттів
Схрестились наші погляди і заплелись путі.
Тепер вдихаю запах цей і відчуваю: ти
Суцвіттям липи лагідним в обійми прилетиш.
07.06.14