Як уві сні : синедріон
І суд Пилата,
В тумані ранішній Сіон,
Голгофа, страта.
Важкі ви, людськії гріхи!..
Кров стука в скроні,
Як молоток, що бив цвяхи
В Мої долоні.
Зір заливають кров і піт…
А спека ж з неба!..
За Мною плакати не слід:
Моліть за себе.
Зійти з хреста, якщо я Спас?
О бідні люди!
Я в світ прийшов спасати вас.
Себе - не буду.
Невже кінець… Останній сум
Туманить очі…
Я чую сміх. Я чую глум.
Прости їм, Отче!